Економіко- і політико-географічне положення України

Економіко- і політико-географічне положення України

Шевченко М.В.

Економічне і географічно-політичне положення України

Глобальне ПГП України характеризується безліччю особливостей. Це витікає перш за все з великої різноманітності і складності політико-географічної ситуації у сучасному світі, наявність глобальних політико- і економіко-географічних структур, нових тенденцій світового розвитку, глобального розподілу політичних і економічних інтересів, суперечностей і сил.

В світі сьогодні налічується 190 самостійних держав, більшість з них входить в демократичну міждержавну структуру ? Організацію Об'єднаних Націй (існує з 1945 р.). Україна була одним із засновників цієї политико-государственного співдружності і розвивається в нім і зараз.

З географічним положенням, розмірами і складом території пов'язана різноманітність природних, природно-ресурсних, етнічних, соціальних, економіко-географічних, політико-географічних особливостей України -- суверенної держави, члена Організації Об'єднаних Націй, однієї з найбільших країн Європи.

Площа України -- 603,7 тис. км2, за розмірами території вона перевищує Францію (544 тис. км2), Іспанію (505 тис. км2), Швецію (450 тис. км2), Польщу (312,7 тис. км2). За кількістю населення (більше 49,115 млн. осіб на 1 липня 2001 р.) Україна поступається Німеччині, Італії, Великобританії, Франції. Майже 68 % населення проживає в містах, 32 % -- у сільській місцевості.

Положення території України в системі географічних координат фіксується координатами її крайніх точок, протяжністю території із заходу на схід та з півночі на південь. Крайня північна точка території України знаходиться на державному кордоні з Російською Федерацією біля с. Грем'яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області й має координати 52° 22' північної широти і 33° 11' східної довготи. Крайньою південною точкою на суші є мис Сарич у Криму з координатами 44° 23' північної широти і 33° 44' східної довготи. Крайня західна точка знаходиться біля м. Чоп Закарпатської області та має координати 48° 05' північної широти і 22° 08' східної довготи. Крайня східна точка фіксується на околиці с. Червона Зірка Міловського району Луганської області, її координати 49° 15' північної широти і 40° 05' східної довготи. Протяжність території між край-німи точками з півночі на південь становить 893 км, а із заходу на схід -- 1316 км. Географічний центр України знаходиться на північно-східній околиці районного центру смт. Добровеличківки в Кіровоградській області. Тут встановлено символічний знак (1990), який має координати 48° 23' північної широти і 31° 10' східної довготи.

1. Україна і сусіди першого порядку

Україна розташована в Центральній і Південно-Східній Європі у безпосередній близькості від більшості країн, з якими вона має інтенсивні транспортно-економічні зв'язки. З п'ятьма країнами на заході -- Польською Республікою, Словацькою Республікою, Угорською Республікою, Румунією і Молдовою -- має спільні державні кордони. Україна займає південний захід Східноєвропейської рівнини, частину Карпатського гірського пасма під назвою Українські Лісисті або Східні Карпати та Кримські гори. На півдні Україна омивається Чорним та Азовським морями.

За класифікацією І.М. Маєргойза, до країн-сусідів України 1-го порядку слід віднести: Російську Федерацію, Білорусь, Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, Молдову, а також через Чорне море - Болгарію, Туреччину, Грузію. До суміжних країн 2-го порядку можна віднести більшість країн-членів СНД, а також Німеччину, Австрію, колишню Югославію, Чехію, Литву, Латвію, Естонію та Фінляндію.

Рис 1. Україна і сусіди першого порядку

Розміщення України в південно-східній частині Центральної Європи на перехресті важливих торгівельних шляхів сприяє розвитку господарства і суспільно-політичних відносин, посиленню її економічних і культурних зв'язків з іншими народами.

Вигоду економіко-географічного положення України визначаються насамперед, сприятливими природними, умовами, різноманітними ресурсами, а також сусідством з багатьма розвиненими країнами, особливо Західної Європи. Відстані будь-якого економічного центру України від економічної осі країн Західної Європи та умовного економічного центру ЕС Страсбурга ніде не перевищують 2000 км. Разом з тим переваги від економіко-географічного, так і транспортно-географічного положення України сьогодні використовуються поки що мляво.

Через Україну проходить дев'ять залізниць, а також важливі автомобільні магістралі, що з'єднують Росію з країнами Європи. Сьогодні Україна не має достатньої кількості європейського рівня автомобільних шляхів, так само як не мас достатньої кількості міжнародних аеропортів та сучасної ринкової інфраструктури.

Україна має необхідні передумови для розвитку морських сполучень. З географічним положенням України пов'язана її роль морської держави з морськими портами Середземноморського басейну, виходом через Босфор, Дарданелли, Суецький канал, Гібралтар до Світового океану. Це дає можливість Україні розвивати морегосподарський комплекс, використовувати океанічні ресурси, мати доступ до них відповідно до норм міжнародного права. Водними артеріями Дніпра і Дунаю Україна зв'язана з багатьма європейськими країнами. Басейн Дніпра каналами з'єднується із Західною Двіною через Березинську водну систему, з Німаном через Дніпро-Німанський канал, з Віслою -- Дніпровсько-Бузьким каналом. Цим забезпечуються економічні зв'язки з Білоруссю, країнами Балтії, Польщею.

Дунай і його судноплавні притоки течуть через територію семи європейських країн. До того ж відстань багатьох країн незначна: морем від Одеси до Констанци (Румунія), наприклад,-- 180 км, від Одеси до Варни (Болгарія) -- 340 км, від Одеси до Стамбула (Турецька Республіка) -- 630 км. Розгалужена мережа Дунаю та її судноплавних приток у східній частині Західної Європи та у Центральній Європі сприяє зростанню річкових імпортно-експортних перевезень через названі водні магістралі.

Таганрозької затоки Азовського моря і тягнеться на північ та північний схід до Донецького кряжу. Перетнувши з півдня на північ Донецький кряж та долину Сіверського Дінця, вона виходить на вододіл Деркула та Богучара в межах південних відрогів Середньоросійської височини. Далі північно-східна межа проходить по південно-західних відрогах височини, перетинаючи у верхів'ях та середній течії Сіверський Донець та його притоки, Ворсклу, Псел, Сейм , і виходить до долини р. Десни. Звідти, перетнувши долину Десни, межа простягається на захід по Поліській низовині до верхівця правої притоки Дніпра р. Прип'яті.

Західна межа України проходить по р. Буг, перетинає височину Розточчя і Передкарпатті прямує до межиріччя Дністра та Сяну. Далі перетинає Карпати і виходить на Закарпатську низовину. Повернувши на північний схід і схід в межиріччі Тиси, Прута та Сірета, перетинає Карпати, верхів'я Сірета та Прута і виходить до долини Дністра. Змінивши напрям на південний схід, протягується вздовж Дністра, південних відрогів Подільської височини і прямує в пониззі річки до Причорноморської низовини. Звідти різко повертає на захід та південний захід і тягнеться до пониззя Дунаю. Від місця впадіння в Дунай його лівої притоки Прута повертає на схід до Дунаю.

На північному сході, сході та південному сході Україна межує з індустріально розвинутими районами Росії (Центральним, Центрально-Чорнозем-ним та Північно-Кавказьким); від деяких економічних районів (Поволзького, Волго-В'ятського Північно-Західного, Уральського) республіка розташована на відносно невеликій відстані. Безпосередньо до України прилягає територія Брянської, Курської, Бєлгородської, Воронезької та Ростовської областей. З півночі Україна межує з Брестською та Гомельською областями Білорусії, на південному заході -- з Молдовою. Довжина кордонів України з Росією, Білорусією і Молдовою становить 4200 км.

2. Україна і сша

Глобальне положення України по відношенню до США має ряд особливостей.

По-перше, США є найбільш віддаленим від нашої країни високорозвиненою державою (відстань від Києва до Вашингтона і Токіо складає ~ 8 тис. км.). Це породжує значні комунікаційні труднощі. Повідомлення з цими країнами можливо лише з використанням морського (через Атлантичний океан з США, а також Індійський і Тихий океани з Японією) або повітряного транспорту. До Японії, правда, можна потрапити і за допомогою сухопутного транспорту через територію Росії (далі частково морем).

По-друге, унаслідок інтенсивної експансії американського і японського капіталу, створення транснаціональних компаній при провідній ролі капіталів цих країн відстані реально скорочуються. Східно- і Південноєвропейські держави стають стартовим майданчиком для розповсюдження досягнень НТР і пов'язаних з нею технологічних і організаційних нововведень на схід, в т.ч. і до України. Необхідно також враховувати, що американські військові бази в Італії, Туреччині і Греції знаходилися (і до цих пір не демонтовані) в безпосередній близькості від України.

По-третє, положення України щодо США необхідно розглядати не тільки через геопросторове відношення, але і крізь призму інтересів української діаспори, яка є частиною глобального українства. Саме у США і в Канаді проживає найбільша кількість українців в Західній півкулі (1 млн. в США, 600 тис. в Канаді).

3. Україна та японія

Що ж до ПГП України щодо Японії, то воно "розмивається" не тільки великою відстанню між цими країнами, але і існуванням "бар'єру" у вигляді великого масиву країн Азії. Проте той факт, що Японію можна лише умовно зарахувати до наших сусідів другого порядку (вона є сусідом нашого сусіда Росії, на Далекому Сході якої, в "Зеленому Клині", проживають українці, додає ПГП України деякі позитивні риси.

Политико-географическое положення України відносне два інших центрів світової силы- Західної Європи і Росії хоча і є глобальним, проте має чітко виражений регіональний в першому і сусідський характер в другому випадку.

4. Україна та країни третього світу

В глобальному ПГП України слід брати до уваги її просторове відношення до великого масиву країн третього миру. Загалом це країни субтропічних і екваторіальних зон. До недавнього часу більшість з них називали країнами, що «розвиваються. Це надзвичайно різноманітна і велика група країн. Сюди входять такі поєднання держав, як "нові індустріальні країни" (НІС) - Сінгапур, Республіка Корея, острівний Китай (Тайвань) і навіть Таїланд, а також країни-експортери нафти (ОПЕК) - Алжир, Кувейт, Саудівська Аравія, Венесуела і др.; блоки і співдружність країн: Організація африканської єдності (ОАЄ), Організація американських держав (ОАГ), Асоціація держав Південно-східної Азії (АСЕАН).

Країни "третього світу" є величезною глобальною зоною політичної нестабільності. В значній мірі це пов'язано з недавнім колоніальним минулим, початковими етапами становлення їх державної незалежності, зокрема, в Африці і Азії межі сучасних держав успадковані від колишніх колоній, що часто не відповідає етнічному складу населення і є причиною напруженості, конфліктів і воєнних дій і вносить значну частку непередбаченості до геополітичних процесів країн "третього світу".

В той же час ці країни знаходяться у великій економічній і політичній залежності від високорозвинених країн Америки, Європи і Азії (Японія). Утворилася величезна вісь геополітичної напруженості - Північ-Південь. У конкретнішому виразі - це декілька осей: Північна і Південна Америка, Європа-Африка і Передня Азія, Японія - Південно-Східна і Південна Азія. Україна розташована на північному фланзі другої з них. Тому найбільш вірогідною сферою її геополітичних інтересів на "третьому світі" повинні стати країни Передньої Азії і Африки, які просторово знаходяться до неї ближче за всіх. При цьому необхідно врахувати, що ці групи країн є також зоною американських і західноєвропейських військово-стратегічних і економічних інтересів.

Більшість країн "третього світу" мають специфічну демографічну обстановку - швидкий приріст населення, що випереджає темпи економічного розвитку. У свою чергу, це веде до зростання соціальною, а отже, і політичній напруженості як усередині окремих країн "третього світу", так і між ними і високо і середньорозвиненими країнами, до яких відноситься Україна. Тому без урахування цієї ситуації не можна визначити і глобальне геополітичне положення України щодо країн цієї групи.

5. Україна та мусульманські країни

Слід мати на увазі також глобалізацію мусульманського чинника. Це стосується політичних аспектів мусульманського фундаменталізму, зміцнення військово-політичної могутності країн, де даний чинник грає провідну роль (Іран, Ірак, Пакистан) і тому подібне В Україні глобальне мусульманство має потенційні умови розповсюдження через Крим (татарське населення конфесійний є мусульманським). В майбутньому глобалізації мусульманства сприятиме зосередження в багатьох країнах Близького і Середнього Сходу нафти, і їх експансія до Європи, в т.ч. і до України, що разом з позитивними може мати і негативні наслідки.

6. Україна та сусіди второго порядку

У ПГП щодо сусідів другого порядку важливими є такі особливості:

1) Чітко визначити всіх сусідів другого порядку складно. Наприклад, якщо Чорне море вважати межею, то Грузія є сусідом першого порядку, а якщо визначати сусідство по суші, то вона вже не безпосередній, а опосередкований сусід;

2) Серед "сусідів" є країни, дуже близькі по відстані, як Чехія і Австрія, і дуже далекі, як Монголія або Північна Корея, вплив яких на ПГП України майже не відчувається;

3) деякі сусіди другого порядку визначають не стільки сусідське, скільки регіональне ПГП України. Це стосується перш за все Німеччини і Китаю;

4) на кількість і віддаленість сусідів другого порядку значний вплив робить Росія, особливо обширність її території. Внаслідок цього Україна не має окрім неї сусідів на півночі, північному сході і сході.

Але як зазначалося вище, серед сусідів другого порядку необхідно виділяти Австрію, Чехію, Болгарію, Грузію і Казахстан.

Австрія і Чехія - центральноєвропейські країни, колишні складові частини Австро-Угорщини, з якими особливо тісні історико-культурні зв'язки має Західна Україна. Дві інші - Болгарія і Грузія - причорноморські, по суті, є безпосередніми сусідами, оскільки між ними і Україною немає ніяких територіальних бар'єрів. Проте існують проблеми сумісного використання рекреаційного потенціалу, портової інфраструктури і тому подібне

Нарешті, Казахстан - молода держава, відокремлена від України великими просторами Росії. Його геопросторове ставлення до України формується під впливом двох чинників:

а) У Казахстані проживає багато українців (896 тис. чіл. у 1989 р.), які переїхали сюди порівняно недавно (депортація, переселення на цілину), поселилися переважно в північній степовій зоні і ще не всі адаптувалися (частина з них може повернутися до України);

б) Казахстан багатий корисними копалинами, особливо рудами, кольоровими і рідкоземельними металами, яких потребує індустрія України. Тому Україна зацікавлена, щоб її взаємини з цією державою були як можна кращими.

7. Висновки

Переваги ПГП України:

1. Україна має вигідне економічне і геополітичне положення щодо сусідів першого і другого порядків. України лежить на перетині найважливіших сучасних торгових шляхів, що дозволяє їй активно торгувати, а також використовувати землю для транзитних перевезень.

2. Україна має дуже вигідне положення щодо США, що дозволяє отримувати кредити, а також активно вести торговлю з цією державою.

3. Україна вигідно розташована щодо мусульманських країн, які в наш час є головними експортерами нафти.

4. Близькість до Росії є дуже вигідним фактором для розвитку економіки України, тому що Росія ? головний експортер нафти у Європі. Україна купляє більш дешевий газ у Росії, а також транзитом перевозить до Європи.

Недоліки ПГП України:

1. Україна знаходить дуже близько до «гарячих» точок світу: Балканських півострів, Ірак, Близький Схід, Закавказзя.

2. Україна не межує з жодною високорозвиненою країною, хоча на Заході знаходять країни-нові члени ЄС, у яких дуже велике майбутнє.

Список літератури:

1. Географія України: Навч. посібник/ За ред. Проф. В.Ю. Некоса ? Харків, 1993. ? 184с.

2. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. ? Львів: Світ, 1994. ? 472 с., іл.

3. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник. ? К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. ? 479 с.

4. http://images.google.com/

5. http://io.ua/s1628

6. http://www.mfa.gov.ua/uno