Фінансові кризи, їх наслідки та заходи попередження

Фінансові кризи, їх наслідки та заходи попередження

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Факультет міжнародної економіки і менеджменту

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота на тему:

ФІНАНСОВІ КРИЗИ, ЇХ НАСЛІДКИ ТА ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Студентки 3-го курсу 9-ї групи

денного відділення

Науковий керівник

Київ - 2009

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Методологія досліджень світових фінансових криз
• 1.1 Сутність, чинники та форми прояву глобальних криз
• 1.2 Еволюція світових фінансових криз
• Розділ 2. Сучасний стан і тенденції розвитку світової економіки в умовах кризи
• 2.1 Особливості міжнародних економічних відносин в умовах світової фінансової кризи
• 2.2 Глобалізація фінансової кризи і заходи держав у відповідь
• 2.3 Проблеми і наслідки світової фінансової кризи для групи країн США
• Розділ 3. Антикризова монетарна політика центральних банків
• 3.1 Особливості монетарної політики Центральних банків країн світу в умовах глобальних криз
• 3.2 Сучасні антикризові пакети центральних банків провідних країн світу та їх ефективність
• 3.3 Вдосконалення антикризової стратегії Національного Банку України
• Список використаної літератури
• Додаток

The Federal Reserve System

Рис.1 відсоткова ставка на ресурси ФРС, 2006-2009

В доповнення, у другій половині 2008 ФРС вжила ряд заходів для підтримки фінансових ринків та полегшення отримання ліквідності підприємствам та домогосподарствам.

Федеральна резервна система США вжила нові заходи щодо боротьби з браком ліквідності, розширивши валютні свопові угоди з центральними банками інших країн з 290 млрд дол. до 620 млрд дол. Одночасно ФРС оголосила про збільшення обсягів 84-денних аукціонів в рамках програми тимчасового пільгового кредитування Term Auction Facility (TAF) з поточних 25 млрд дол. до 75 млрд дол.

Для підтримки нормального функціонування ринку після банкрутства Lehman Brothers Holdings Inc. ФРС разом з мінфіном приступила до втілення програми викупу забезпечених комерційних паперів пайових фондів грошового ринку (Asset-Backed Commercial Paper Money Market Mutual Fund Liquidity Facility, ABCP), програми викупу комерційних цінних паперів (Commercial Paper Funding Facility, CPFF) та програми фінансування інвесторів грошового ринку (the Money Market Investor Funding Facility,MMIFF), що поряд із уже існуючими механізмами повинні були забезпечити ліквідністю ринок термінового фінансування. Тим часом, в рамках програми термінового кредитування під забезпечення цінними паперами (Term Securities Lending Facility) ФРС проводить щотижневі аукціони, на яких надає в кредит брокерам казначейські облігації США під заставу боргових зобов'язань, забезпечених різними активами, включаючи іпотечні облігації.

Для підтримки іпотечного та житлового ринків ФРС оголосила початок програм по купівлі забезпечених іпотекою цінних паперів. [9; 10; 11; 12.1; 17; 22]

Заходи, вжиті ФРС та іншими державними інститутами, допомогли відновити рівень стабільності на деякі фінансові ринки, а саме: у порівнянні з осінніми показниками, спала напруга на ринку короткострокових ресурсів, зменшилися спреди корпоративних ризиків та, в широкому розумінні, зникли характерні ознаки хиткості на фінансовому ринку. Разом з тим, безпрецедентна напруга була присутня майже на всіх ринках, фінансові інститути залишалися у скрутному становищі. У результаті, потік коштів домогосподарствам та підприємствам зменшувалися.

European Central Bank.

Впроваджуючи заходи з грошово-кредитної політики, Європейський Центральний банк (ЄЦБ) дотримувався основної мети, а саме забезпечення стабільності цін та сприяння фінансовій стабільності в зоні євро.

Протягом останнього року, із посиленням фінансового безладу та погіршенням економічних умов, Центральні банки та уряди країн-членів Європейського Союзу впровадили безпрецедентні заходи для збереження стабільності та зменшення впливу кризи на економіку в цілому.

Говорячи про безпрецедентні заходи, мається на увазі заходи, що проводилися головними центробанками ще за вибуху кризи, що вимірюються у розмірі та частоті операцій на грошовому ринку по створенню ліквідності;

розширенні переліку відповідних застав та збільшення їх балансу;

швидкості та розмірі послаблення монетарної політики з жовтня 2008;

в деяких випадках, використанні особливих та нестандартних інструментів.

На даний момент, запровадженні заходи допомогли стабілізувати банківську систему та пом'якшити вплив фінансового безладу на економіку. Тож розглянемо метод подолання фінансової кризи, що застосував Європейський банк у впровадженні своєї монетарної політики.

На противагу стрімкому зниженню темпів інфляції, слабкій економічній активності та тривалому тиску на фінансових ринках, ЄЦБ і надалі продовжуватиме досягнення своєї першочергової мети, а саме забезпечення стабільності цін та сприяння фінансовій стабільності в зоні євро. Аби цьому сприяти, операційна інфраструктура монетарної політики ЄЦБ базується на стратегії, орієнтованій на середньострокову перспективу, та на фундаментальному принципі: відділенні грошово-кредитної політики від управління ліквідності. Напрям монетарної політики визначається рівнем застосованої ЄЦБ облікової ставки, з прийнятим до уваги пріоритетом - досягнення головної мети збереження стабільності цін у середньостроковому періоді. Ціллю управління ліквідністю є гарантування впорядкованого функціонування ринку грошей, що є необхідним для впровадження трансмісійного механізму грошово-кредитної політики та послаблення ризиків фінансової стабільності. Відповідно до принципу сепаратизму, за умов переваги високих ризиків оцінювання стабільності, політика встановлення норми облікової ставки не застосовується для зменшення тиску у фінансовій системі. Якщо збереження стабільності цін на середньостроковий період буде гарантовано і не опиниться під ризиком за умов зміни напрямку монетарної політики, норма облікової ставки може бути скоректована задля зменшення впливу тиску фінансових ринків на економіку, включаючи її потенційний вплив на середньостроковий рух цін.

Більше року від початку фінансової кризи в серпні 2007, ЄЦБ не зменшував норму облікової ставки, пояснюючи це великим ризиком середньострокової інфляції, але втручався у ринок грошей, впроваджуючи безпрецедентні заходи по створенню ліквідності задля збереження впорядкованих умов на ринку (Рис.2). З початку жовтня 2008, внаслідок поширення фінансової кризи та посилення ризиків цінової нестабільності, ЄЦБ послабив монетарну політику, зменшуючи облікову ставку та застосувавши нетрадиційні заходи на ринку грошей, впровадивши необмежене фінансування у євро (як і в інших валютах) на період до шести місяців проти розширеного діапазону застав. В результаті, баланс Євросистеми збільшився на 37% впродовж останньої чверті 2008 року, досягнувши 2 трлн. Євро до кінця року. Це одночасне послаблення монетарної політики та створення ліквідності відповідало принципу сепаратизму та середньостроковій орієнтації стратегії ЄЦБ.

Рис.2 Облікова ставка ЄЦБ, 1999-2009

Безпрецедентне зменшення облікової ставки та створення ліквідності на ринку грошей допомогло пом'якшити імпульс процесу дезінфляції та дегирінгу в реальній економіці. (Див. Додаток 1) Як наслідок, вони включали можливу появу “ендогенних" ризиків цінової та фінансової стабільності. Водночас був присутній виключно високий рівень невпевненості. Трансмісійний механізм монетарної політики піддався впливу напруги на грошовому ринку, регулювання балансу банків, збільшенню неприйнятності ризиків, як і зменшеної впевненості споживачів, підприємств та інвесторів. Приділивши цьому увагу, ЄЦБ продовжує контролювати важливі події. На початку березня, ЄЦБ зробив оцінку цінової стабільності на середньостроковий період та пов'язані з цим ризики. Якщо інфляційний тиск, разом з прогнозованими ризиками цінової стабільності, буде зменшуватися, імовірне подальше полегшення грошової політики, задля збереження інфляції на середньостроковому періоді на рівні, що узгоджується із стабільністю цін (є нижчим за 2%). [14; 22; 23]

Центральний Банк РФ.

Монетарна політика Центрального банку Російської Федерації має свої особливості, відмінні від проаналізованих тенденцій, вжитих в ЄС та США.

Уряд Російської Федерації також вживає рішучих заходів для подолання фінансової кризи, доказом чому є затверджений 7 листопада 2008 року урядовий План дій, направлених на оздоровлення ситуації у фінансовому секторі і окремих галузях економіки. Витрати на протистояння вже обчислюються трильйонами доларів.

Починаючи з вересня 2008 року, в Росії почалася реалізація масштабного переліку заходів фінансової підтримки суб'єктів економіки у зв'язку з фінансовою кризою.

По-перше, для підтримки ліквідності банківської системи був збільшений ліміт розміщення тимчасово вільних засобів федерального бюджету на депозитах комерційних банків. Так, 15 вересня Мінфін Росії повідомив, що піднімає планку розміщення тимчасово вільних бюджетних коштів на депозитах з 668 млрд. рублів до 1,232 трлн. рублів. Проте вже через 2 дні, 17 вересня, і ця межа була збільшена. Мінфін Росії запропонував трьом системоутворюючим банкам Росії - Ощадбанку, Банку ВТБ і Газпромбанку залучити на свої депозити до 1 трлн.126,6 млрд. рублів (Ощадбанку РФ - 754,2 млрд. рублів, ВТБ - 268,5 млрд. рублів і Газпромбанку - 103,9 млрд. рублів). Таким чином, з врахуванням цієї зміни об'єм розміщення засобів збільшився до 1 трлн.514,2 млрд. рублів. Аналіз інформації про результати аукціонів, що проводяться Мінфіном Росії, свідчить про те, що в період з 16 вересня по 31 жовтня банки отримали тимчасово вільних федеральних засобів на суму - 1 трлн.210 млрд. рублів.

По-друге, дуже оперативно, всього за 10 днів, був прийнятий і підписаний Федеральний закон від 13 жовтня 2008 року № 173-ФЗ "Про додаткові заходи по підтримці фінансової системи Російської Федерації". Як мовиться в Довідці до цього закону "Федеральний закон направлений на забезпечення вживання додаткових заходів по підтримці фінансової системи Російської Федерації в умовах негативної дії на неї світової фінансової кризи". Суть прийнятих заходів в наступному:

ЦБ розміщує в Зовнішекономбанку депозити з міжнародних резервів на загальну суму не більше 50 млрд. доларів США строком на один рік по ставці Libor+1%. З цих засобів ВЕБ повинен надати організаціям кредити для рефінансування зовнішніх боргів, що виникли до 25 вересня 2008 року. Кредити ВЕБ видає строком на 1 рік під мінімальну ставку Libor+5%.

Уряд розміщує в Зовнішекономбанку засоби Фонду національного добробуту на суму 450 млрд. рублів строком на 11 років під 7% річних. Ці засоби ВЕБ видає на досить хороших умовах: під 8% річних без забезпечення за наступною схемою:

Банку ВТБ - 200 млрд. рублів;

Россельхозбанку - 25 млрд. рублів;

Іншим кредитним організаціям - 225 млрд. рублів.

ЦБ РФ надає Ощадбанку субординацію кредити без забезпечення на загальну суму 500 млрд. рублів, на строк до 31 грудня 2019 року включно по ставці 8% річних.

З нефінансових заходів в антикризовому пакеті лише одна. ЦБ РФ до 31 грудня 2009 року може укладати з кредитними організаціями угоди про компенсацію ним збитків пов'язаних з операціями з іншими кредитними організаціями, в яких відгукнула ліцензія на здійснення банківських операцій. Простіше кажучи, ЦБ РФ підстраховує банки на ринку міжбанківського кредитування.6 листопада 2008 року ЦБ РФ вже уклав такі угоди з "МДМ-структура-банк", "Райффайзенбанк" і Ощадбанком Росії.

13 жовтня 2008 року Президент РФ підписав ще один Федеральний закон № 171-ФЗ. Згідно з прийнятими поправками в закон "Про Центральний банк Російської Федерації" ЦБ РФ отримав право надавати кредити без забезпечення на термін не більше шести місяців російським кредитним організаціям, що мають рейтинг не нижче встановленого рівня. При цьому перелік рейтингових агентств встановлюється самим ЦБ. Згідно з постановою ЦБ РФ № 323-П від 16 жовтня 2008 року для надання кредиту необхідна наявність в кредитної організації міжнародного рейтингу довгострокової кредитоспроможності не нижче за рівень “В-" по класифікації рейтингових агентств Fitch Ratings або Standard & Poor's або не нижче за рівень “В3" по класифікації рейтингового агентства Moody's Investors Service. Такою вимогою зараз відповідають близько 120 банків. При цьому до підписання постанови обговорювалася можливість використання не лише міжнародних рейтингів, але і рейтингів російських компаній. У результаті, з 20 жовтня по 10 листопада 2008 року, ЦБ РФ надав 690,8 млрд. рублів на термін від 33 до 91 дня по середнєзваженої ставці від 9,89% до 10,53%.

Таким чином, якщо розглядати лише прямі фінансові заходи по боротьбі з кризою, то їх планований вартісною об'єм вже перевищив 5 трлн. рублів, що складе 12,3% ВВП 2008 года6. Реально доки виділена близько половини засобів - 2,8 трлн. рублів (за станом на 10.11.2008).

В цілях подолання кризової ситуації на російському фінансовому ринку і задоволення підвищеного попиту на ліквідність двічі понижені нормативи обов'язкових резервів (перед банками - нерезидентами, перед фізичними особами та іншими зобов'язаннями - 1,0%, Див. Додаток 2). В результаті першого зниження нормативів обов'язкових резервів з 18 вересня 2008 року ЦБ РФ вивільнив 300 млрд. крб. для банківського сектора. Ще через місяць, 15 жовтня 2008 року, ЦБ РФ знов понизив нормативи для подолання дефіциту ліквідності, що дозволило банкам вивільнити додаткові близько 70 млрд. крб.

Загальні сумарні витрати Росії на боротьбу з фінансовою кризою за станом на 10 листопада 2008 року можна оцінити в 6 трлн. рублів, що складає 13,9% ВВП (2008 років). [15; 16; 22] Інформація щодо використаних коштів, виділених на подолання фінансової кризи, та методів боротьби з нею надана в кінці курсової, Додаток 2.

Рис.3 Облікова ставка НБУ, зміна індексу споживчих цін 1998 - 2008

З метою обмеження спрямування банками отриманих унаслідок рефінансування коштів на проведення спекулятивних операцій на валютному ринку, Нацбанком посилено вимоги щодо рефінансування банківських установ. Зокрема, разом із заявкою на отримання кредитів НБУ для підтримання ліквідності, незалежно від механізму рефінансування, банки повинні надавати інформацію щодо причин втрати своєї ліквідності.

З метою уникнення спекулятивних операцій та зловживань з боку банків Національним банком України запроваджено цілу низку заходів, зокрема:

Встановлено обмеження на курс продажу долара США населенню на готівковому ринку;

Зобов'язано уповноважені банки після здійснення операцій з купівлі іноземної валюти у НБУ надавати департаменту валютного регулювання інформацію стосовно розподілу валют з метою виконання заявок і доручень клієнтів та за операціями самого банку;

Заборонено стягнення уповноваженими банками комісійної винагороди під час здійснення операцій купівлі-продажу готівкової іноземної валюти тощо.

Крім цього, з метою сприянню формуванню ринкової вартості національної валюти і згладжування коливань обмінного курсу було запроваджено механізм валютних аукціонів, який продемонстрував достатню ефективність.

Серед запроваджених заходів особливу роль відіграє співпраця Національного банку з Міжнародним валютним фондом, яка сприяє стабілізації фінансового ринку. Відповідно до Меморандуму про економічну і фінансову політику, підписаного між Україною та МВФ 31 жовтня 2008 року, наша країна в рамках використання кредиту “стенд-бай” у сумі 11.0 млрд. СПЗ упродовж 2008-2010 рр. Узяла на себе зобов'язання дотримуватися визначених положень у сфері економічної, бюджетної та грошово-кредитної політики.

Зобов'язання у сфері грошово-кредитної політики:

Запровадження режиму гнучкого обмінного курсу;

Визначення основною метою монетарної політики утримання інфляції на кінець 2009 року на рівні до 17%;

Переорієнтація грошово-кредитної політики в середньостроковій перспективі на режим інфляційного таргетування.

Зобов'язання у сфері політики фінансового сектору:

Відновлення довіри до стабільності;

Розробка комплексної стратегії розв'язання проблем з банками, визначення критеріїв ефективності діяльності банків.

Зобов'язання у сфері податково-бюджетної політики:

Виконання консолідованого бюджету 2008 і 2009 років із нульовим дефіцитом з урахуванням дії коректора, що стосуватиметься потенційних операцій з рекапіталізації банків;

Виконання цільових фіскальних показників;

Внесення змін у податково-бюджетну політику щодо доходів населення;

Забезпечення більшої прозорості та фінансової стабільності НАК “Нафтогаз України" тощо. [17; 18; 19; 24; 25]

Таким чином можна стверджувати, що для подолання наслідків фінансово-економічної кризи, яка вразила економіку нашої країни, необхідна розробка комплексу взаємопов'язаних заходів щодо взаємодії фінансового та нефінансового секторів економіки, а також узгодженість дій усіх органів державної влади та суб'єктів господарювання з метою їх використання.

Висновок

Проведені у роботі дослідження щодо розвитку світової економіки та особливості міжнародних економічних відносин в умовах світових фінансових криз дозволяють зробити певні висновки:

Три століття ринкової економіки показують, що фінансові потрясіння є її органічним єством. Ці потрясіння пов'язані з циклічними економічними кризами, світовими війнами і їх наслідками, революціями і громадянськими війнами.

Фінансова криза - глибокий розлад фінансової системи держави, зумовлений низкою економічними й політичними чинниками. Кризові явища у сфері фінансів можуть бути викликані трансформаційними процесами в економіці, тобто зміною моделі економічного розвитку, втратою конкурентоспроможності економіки.

До світових криз, що викликали найбільші фінансові заворушення відносять Велику Депресію 30-х років, мексиканську кризу 1994-1995 рр., кризу в країнах Південно-Східної Азії 1997-1998 рр. з суттєвим її впливом на світові фінансові ринки, і, нарешті, дефолт 1998 р. у Росії, який особливо вплинув на країни СНД, у тому числі на Україну.

При всій своїй величезній потужності, приватні фінансово-економічні корпорації, не в змозі самостійно впоратися з проблемами глибоких спадів і депресій, загрозливих найсучаснішій капіталістичній Системі, без опори на силу держави і її владно-регулюючих можливостей.

Нова глобальна фінансова криза почалася у першому десятилітті XXI століття. Процес банкрутства фінансово-банківських інститутів швидко перекинувся з Америки на інші країни і континенти, перш за все до Європи - через надто велику міру "переплетіння" економіки і фінансів у сучасному глобальному світі, їх взаємозалежність і взаємозв'язок. Це змусило уряди провідних європейських і інших держав приступити до консолідації своїх зусиль.

Всі рішення світової фінансової влади надають глобальній фінансовій системі принципово іншу якість. Головним інструментом регулювання світових фінансів проголошується віднині не ринок, не його приватні агенти, а держави і рішення їх головних фінансових інститутів.

Вміст стандартного набору методів центробанків різних країн залежать від ряду передумов. Вибір тієї або іншої стратегії центрального банку залежить від орієнтації економіки країни. Зміст антикризових пакетів залежить від багатьох чинників, таких як першочергова мета та пріоритети Центрального банку, особливості монетарно-трансмісійного механізму, мікро - та макропоказники, стан економіки держави та інше.

Глобальна економіка представляє собою історично нову реальність, що відрізняється від традиційної світової економіки. За визначенням одного французько-американського соціолога Мануеля Кастельса "глобалізація характеризує економіку, здібну працювати як єдина система в режимі реального часу у масштабі усієї планети". Процес глобалізації cвітової економіки йде вкрай нерівномірно. Це стосується як сфер діяльності та галузей, так й макроекономічних регіонів, об'єднаних по групам країн та цивілізаціям.

Найвищий рівень глобалізації досягнуто у фінансово-інвестиційній сфері. Адже сьогодні загальновідомим став факт перевищення більш як на порядок фінансових потоків обігу світової економіки у порівнянні з її матеріальними потоками, пов'язаними з реальними ринками товарів та послуг. Таким чином, цей вивільнений грошовий капітал не має матеріального підкріплення і знаходиться у вільному плаванні, маючи щосекундні біржові операції на мільярди доларів, забезпечивши їх зростання за останні 20 років на два порядки. І ця фінансова бомба вже десятки років нависає над виробничими потужностями реальної економіки країн усієї Земної Кулі, періодично знищуючи фінансові ринки у тому чи іншому ареалі світу через механізми фінансових криз. Фінансова криза ставить перед ГКП подвійну мету: підтримання стабільності і грошово-кредитної сфери, і фінансової системи. Але єдиної панацеї для боротьби з фінансовими кризами немає.

Пропозиції.

Отже, як потрібно реагувати на глобальну фінансову кризу таким чином, щоб забезпечити оздоровлення фінансової системи, стабілізувати економіку та уникнути вплив ризиків? Ефективні методи втручання в економіку (зокрема вплив на діяльність фінансових інститутів) можуть допомогти покращити балансові показники, нівелювати негативні наслідки кризи та відновити інвестиційний процес.

Досвід функціонування фінансової системи під час кризи показує, що ефективність та затратність впровадження такої політики подолання фінансових заворушень залежить від наступних ключових елементів:

Чіткої та надійної структури фінансового сектору, що сприяє його стабільності та запобігає фінансовій скруті;

Швидкого реагування та застосування інструментів антикризової політики, що є важливим для мінімізації негативного впливу на економіку.

До методів подолання фінансових криз слід віднести впровадження широкого спектру попереджувальних заходів та ряду інструментів, направлених на відновлення нормального функціонування кредитної системи та балансів банків і їх позичальників. Такі заходи включають заходити по наданню ліквідності, державні гарантії по депозитам та тимчасова зупинка їх конвертованості тощо.

До специфічних рішень можна віднести:

Рекапіталізацію фінансових інститутів;

Міри, спрямовані на швидке покращення становища фінансових інститутів не завжди покращують платоспроможність позичальників, але вони полегшують для банків процес виявлення збитків і тим самим сприяють впровадженню корпоративної реструктуризації боргу. Схеми рекапіталізації, впроваджені у США (1933 р) та Японії (1998/99 рр), ілюструють деякі ключові моменти.

Компанії по управлінню активами;

Основним завданням таких урядових компаній є здійснення фінансової реструктуризації шляхом викупу необоротних активів банків. Приклади успішності впровадження таких компаній мали місце у Швеції у 1992 році для вирішення питання з проблемними кредитами двох головних банків (Nordbanken та Gota Bank).

Компанії по списанняю частини або всього боргу за взаємної згоди боржника та кредитора, що спрямовуються на обраних боржників.

Доцільність впровадження перерахованих заходів має бути похідною від впливу ряду факторів, включаючи природу та глибину фінансової кризи та специфічні обставини, що склалися у країні.

1. Мочерний С.В. Основи економічних знань. - К., 2001. - 312 с

2. Луцишин З.О. “Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації”. Розділ - Світові фінансові кризи, специфіка в умовах глобалізації с.178-200

3. "World Economic Survey 1932-33". League of Nations

4. Тойнбі А. Дж. “Цивилизация перед судом истории”.М. Айріспрес, 2003

5. Український журнал “Економіст” №1 січень 2009, Стаття: “Криза в Україні”, Стаття: “Все про кризу в світі”

6. British Broadcasting Corporation, http://news. bbc. co. uk/2/hi/business/6958091. stm

7. Журнал “Корреспондент” №5 лютий 2009, Стаття: “Где дно? ”

8. Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. “Бюджет і фінансова політика України". Розділ - Шляхи подолання кризових явищ, стабілізація економіки та її розвиток С.246-255

9. The Federal Reserve System official website [Monetary policy report 2008] http://www.federalreserve.gov/monetarypolicy

10. Інтерфакс-Україна http://news. bigmir.net/business/76509/? bm_country=ua&bm_lang=ua,

11. Распад мировой долларовой системы: ближайшие перспективы. М.: Изд. Чернышева Н.Е., 2003

12. РБК-Україна Інформаційна агенція. Стаття: ФРС США розширила валютні свопові угоди з іноземними банками до 620 млрд дол. Стаття: “НБУ не скасовував і не призупиняв заборону на дострокове зняття депозитів, - В. Стельмах” http://www.rbc.ua/ukr/newsline/2008/12/10/476391. shtml. World Bank blog http://crisistalk. worldbank.org/2009/02/lessons-from-past-financial-crises.html#more

13. European Central Bank, Eurosystem, official website, http://www.ecb. europa. eu/mopo/implement/intro/html/index. en.html

14. ФБК, Департамент стратегического анализа; аналитический доклад: Россия и мир против финансового кризиса, http://www.skolko.ru/upload/contents/561/anticrisis_world. pdf

15. Центральный банк Российской Федерации, http://www.cbr.ru/

16. Вісник Національного банку України №2 (156), лютий 2009

17. Бюлетень НБУ №3 (192), 2009, http://www.bank.gov.ua/Publication/of_vydan/Buleten/2009/bull_03-09. pdf

18. Незалежне видання України “Дзеркало тижня" № 38 (717) 11 - 17 жовтня 2008, стаття: “Світова фінансова криза - тест для України". Автор: Богдан ДАНИЛИШИН (міністр економіки України).

19. Casino Crash. Critical thinking on the financial and economic crisis - Transnational Institute & Institute for Policy Studies October 30th, 2008. Стаття: Глобальный экономический кризис: исторический шанс для преобразований

20. Інформаційне агентство УНІАН [09.10.2008 17: 49] Борис Кушнірук. Стаття: “Глобальна фінансова криза: світ стає іншим" http://unian.net/ukr/news/news-277685.html

21. Електронна енциклопедія Вікіпедія. http://en. wikipedia.org/wiki/Financial_crisis, http://en. wikipedia.org/wiki/Bank_of_Russia, http://en. wikipedia.org/wiki/Bank_of_England, http://en. wikipedia.org/wiki/European_Central_Bank, http://en. wikipedia.org/wiki/Federal_Reserve_System

22. Systemic banking crises: a new database'. International Monetary Fund Working Paper 08/224. http://www.imf.org/external/pubs/cat/longres. cfm? sk=22345.0. World economic outlook. Financial stress, Downturns and recoveries http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/02/index. htm

23. The Epoch Times Україна. Стаття: “30 вересня: світова фінансова криза вдарила по гаманцях українців. Огляд преси". http://www.epochtimes.com.ua/articles/view/3/11813.html

24. Web-портал українського уряду. http://www.kmu.gov.ua/control/en/publish/article? art_id=10249943&cat_id=73052

ЄЦБ http://www.ecb. europa. eu/stats/monetary/rates/html/index. en.html, http://sdw. ecb. europa. eu/reports. do? node=100000135

ЦБ Російської Федерації

Додаток 2

Напрямок використання коштів, виділених на подолання фінансової кризи

Всього провідні країни світу вже витратили (запланували витратити) 9,2 трлн. доларів США. Якщо додати кошти міжнародних організацій, що виділяються на ці ж цілі, то вийде 9,4 трлн. доларів США, що складає 15,2% світового ВВП. Розкид фінансових витрат по різних країнах складає від 1% ВВП (Австралія, Данія) до 225% ВВП (Ірландія) цих країн.

В основному своєму об'ємі країни світу виділяють ресурси на надання госгарантій - 49%. Це - мінімальна оцінка, оскільки низку країн передбачили гарантії в повному об'ємі, без вказівки точної необхідної суми. Росія в цьому плані відрізняється разючим чином - 0%. Зате на капіталізацію (перш за все, банків) Росія виділяє 84% засобів, що значно перевищує долю засобів, що виділяються на ці цілі в середньому по країнах світу, - 15%.

Додаток 3

НБУ